Мотивація до навчання

Як правильно себе мотивувати для вивчення англійської мови?
Як змусити себе вчитися? Що робити, щоб, нарешті, розпочати приходити на заняття вчасно? Куди подівся весь стартовий запал та інтерес до навчання? Чому домашні завдання не більше аніж проста формальність? – Це не питання «двієчника» чи «невдахи». Це питання з котрими стикаються всі. І головне в них не механізм виникнення, а те, як ми реагуємо на них, та як відповідаємо. Саме це визначає наш успіх чи поразку.
Нашому життю властиві емоційні злети та падіння. Інколи ми бачимо в навчанні очевидний зміст, трохи пізніше – не бачимо нічого окрім змарнованого часу. Ніхто не сперечається, що навчатися легко, коли є бажання та ентузіазм, але що робити, коли подібного настрою немає й близько?
В даній статті ми розглянемо декілька питань та практичних порад спрямованих на те, як допомогти самому собі усвідомити власні мотиваційні установки і справитися з періодами уявної марності та апатії до навчання.
Навіщо вам англійська мова?
Це перше, над чим варто замислитись. Незважаючи на всю банальність, питання є концептуально важливим. Воно є базисним для подальшої побудови навчального процесу. Читання будь-яких порад з цієї статті буде марним, якщо у вас немає чіткої і зрозумілої мети вивчати англійську мову. Тому відкладіть на трохи справи, і спокійно, та головне – чесно, проаналізуйте та дайте відповіді на питання зі списку нижче:
• Що значить для мене знання цієї мови?
• Чого я прагну досягнути?
• Як знання англійської допоможе мені в реалізації основної (передбачається дещо більше, аніж саме вивчення англійської) мети?
Відповіді які ми отримаємо будуть важливими як на старті вивчення, так і в самому процесі. Очевидно, що тут буде важливим усвідомлення того, що мова не є самоціллю, вона – засіб. Вивчення повинно мати чітку та зрозумілу причину. Ми не можемо ефективно вчитись «про всяк випадок», «на майбутнє», або «для всього зразу». Бажання навчатись (аналогічно як і працювати, чи навіть відпочивати) дуже тісно пов’язано з емоційною складовою нашої особистості. А емоції, як відомо, є надто хиткою опорою для стійкого рівня мотивації і сподіватись лише на них не надто розважливо. Вирішальну роль тут повинен відігравати наш розум, тобто – усвідомлений вибір. Наше рішення повинно мати міцний раціональний фундамент, що зможе протистояти нашій апатичній та іноді лінькуватій природі.
Ставимо реалістичні цілі!
Отже, ми чітко усвідомили, що англійська нам потрібна для реалізації чогось дуже і дуже для нас важливого (успішна кар’єра в міжнародній корпорації, здійснення навколосвітньої мандрівки, чи щось таке, що автору важко й уявити). Ми знайшли підходящу школу для вивчення і приступили до роботи, але з часом помітили, що наш стартовий спурт пройшов, успіхи нас особливо не тішать, а реалізація вивіреного плану почала пробуксовувати… Чому? Тут все досить просто. Справа в тому, що глобальна і відповідно недосяжна за короткий час мегаціль не може постійно підтримувати в нас потрібний мотиваційний рівень. Довший час в психології вважалось, що великих результатів досягають саме ті люди, котрі ставлять перед собою великі цілі. І так, загалом це вірно. Проте, при проведенні досліджень виявилось, що найкращі результати показували саме ті учні (не забуваймо, що ми зараз говоримо конкретно про оволодіння мовою, а не про кінцевий результат цього процесу) які ставили незначні і поетапні цілі, що, однак, були дещо вище їхніх можливостей. Тобто, кажучи простіше, незначний на перший погляд результат, в досягнення котрого було інвестовано багато зусиль. Пам’ятаймо, що без важкої праці ніщо не дається просто так. Це аксіома у всіх сферах, і вивчення мови тут не виняток. Отже, для успішної мотивації себе на довгій дистанції нам потрібно підтримувати баланс кінцевої мети і малих, але важливих, кроків до неї. Так, якщо ви вирішили по 3 місяцях говорити з англійцем із Шеффілда і робити це так, щоб він вважав що ви з сусіднього Барнслі, то звісно, що у вас нічого не вийде, бо для повноцінного оволодіння мовними навиками на рівні носія вам знадобиться 3 роки навчання при навантаженні не менш, аніж 4 години на тиждень (це, звісно, в середньому). Тому, не допускаймо нереальних цілей і підтримуємо здоровий баланс. Осилити 500-1000 слів в тиждень для новачка складно, але реально. Це і є ціль, що дещо вище середніх можливостей, але вона досяжна при докладанні зусиль. А от вивчити всю англійську, в кот..